?

Log in

адмірал Кусакі із Нагасакі - Далеко куцому до зайця [entries|archive|friends|userinfo]
Технік-радіольщик Мокроголовенко

[ website | Modern Ukrainian Prose in English ]
[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

адмірал Кусакі із Нагасакі [травень. 17-е, 2011|03:10 pm]
Технік-радіольщик Мокроголовенко
[Tags|, ]
[場所 |横浜市]
[気分 |complacentcomplacent]
[音楽 |No Doubt - Don't Speak]

Сьогодні пишу фінальний річний тест з японської, отже закінчую трирічний курс "beginner's level".
У зв'язку з цим хочу написати один науково-популярний пост :)

10 моїх люблених курйозів японської граматики:

1. В японській мові особового відмінювання дієслів не існує як такого: "я йду", "ти йдеш", "ми йдемо" – всі ці форми однакові. Ба більше: особові займенники в розмовній мові практично не вживаються (крім випадків, коли це потрібно для емфази). Тому фраза: 東京へ行く [toukyou-e iku] (букв. „у Токіо їхати”) може означати „Я їду в Токіо”, „Він їде в Токіо” або „Ми їдемо в Токіо”. Що саме вона означає, розпізнається лише за контекстом. У нейтрально-ввічливому стилі уникають вживати також і займенників другої особи, звертаючись до співрозмовника на прізвище+„san” (san також можна додавати до іменників, від чого вони набувають категорії присвійності: 子供さん [kodomo-san] - „Ваші діти”.

2. В японській немає майбутнього часу. Тобто, правильніше сказати так: є дві часових форми: минулий і теперішньо-майбутній. Утім, на практиці для підкреслення саме теперішньості дії вживається особлива форма, що приблизно відповідає за функціями англійському Present Progressive (Continuous). Отже: 東京へ行っている [toukyou-e itte iru] означає „Я їду в Токіо” (зараз), а 東京へ行く [toukyou-e iku] – „Я поїду в Токіо” (але також може означати „Я їду в Токіо” і „Я їжджу в Токіо” (регулярно).

3. Японський іменник хоча й має категорію числа, та на практиці в розмовній мові вона здебільшого не вживається. 犬がいる [inu ga iru] значить і „В мене є собака„, і „В мене є собаки”. І це, як не дивно, не створює труднощів розуміння. Лише в нечисленних випадках, коли важливо зазначити множинність якогось предмету, можна доліпити до іменника суфікс たち [tachi] (наприклад, 日本へ子供たちといっしょに来た [nihon-e kodomo-tachi to issho ni kita] – „Я приїхав до Японії з дітьми”); проте існують й інші способи вираження множини, скажімо, подвоєння слова: [hito] - людина, 人人 [hitobito] - люди). А ще частіше вказується конкретна кількість предметів, про що в наступному пункті.

4. Для передачі кількості предметів вживаються не лише числівники, а ще так звані „лічильні слова (або суфікси)”. Їх існує кілька десятків, для різних категорій іменників. Порівняти це з чимось в українській мові важко: це щось на зразок одиниць виміру для різних речей. Ми, наприклад, можемо сказати „п'ять штук яблук” або „сто голів коней”. Так от у японців ці „штуки” і „голови” існують майже для всіх іменників. Наприклад:

- для машин і механізмів: [dai] (三台の車 - три авто)
- для вузьких довгастих предметів: [hon] (二本の鉛筆 - два олівці); крім того, так рахують напої в пляшках (五本のビール - п'ять (пляшок) пива)
- для пласких предметів: [mai] (七枚のシャツ - сім сорочок)
- для дрібних тварин: [hiki] (十匹の猫 - десять котів)
- для птахів і кроликів (!): [wa] (百羽の雀 - сотня горобців)

тощо (кому цікаво більше, дивіться цей сайт)

5. В японській є два дієслова зі значенням „,бути” й „мати”: одне для істот (いる), інше для неістот (ある). По суті, японська лексико-граматично не розрізняє ці поняття: 部屋に猫がいる [heya ni neko ga iru] - „В кімнаті є кішка”; 姉は猫がいる [ane wa neko ga iru] - „Сестра має кішку”. Хоча для „володіти, мати у власності” стосовно неістот є особливий вираз 持っている [motte iru] - букв. „тримати”.

6. Модальна категорія „могти” в японські мові передається не окремим дієсловом, а через особливу форму „потенційного способу”, який морфологічно має вигляд абляуту (зміни голосного в корені). Наприклад, 読みます [yomimasu] - „я читаю”, 読めます [yomemasu] - „я можу (вмію) читати”; 話します [hanashimasu] - „я говорю”, 話せます [hanasemasu] - „я можу говорити”. Тут треба триматися сторожко, бо недочути дуже легко :)

7. Частина японських прикметників має форми минулого часу і умовного способу (цей кошмар взагалі в голові важко вкладається ггг). Тобто кажуть 家は大きい [ie wa ookii] - „будинок великий”, 家は大きかった [ie wa ookikatta] - „будинок був великий” та 家は大きければ [ie wa ookikereba] - „будинок був би великий”. Правильніше навіть сказати, що в японській мові є прикметники, дієслова і ще особлива частина мови – гібрид прикметника і дієслова :)

8. Крім умовного і потенційного способу, японська ще знає „спонукальний спосіб”, який можна перекладати конструкціями „примусити, попросити когось зробити щось” або „доручити комусь зробити щось”та іншими, залежно від контексту. Наприклад, 息子にこの本を読ませた [musuko ni kono hon-o yomaseta] - „я примусив сина прочитати цю книгу”.

9. Японська має дещо складну систему виразів, за допомогою яких передають, хто і для кого (на чию користь, в чиїх інтересах) виконує певну дію. На перший погляд вона видається дещо громіздкою і зайвою, але без неї японська мова втратила б частину свого неповторного шарму (до того ж це ще один спосіб уникнути вживання таких ненависних японцям особових займенників) :) Слугують їй дієслова зі значенням „давати” й „отримувати”, що приєднуються до особливої форми основного дієслова, яка за функцією нагадує герундій:
Отак:
兄が車を買った [ani ga kuruma-o katta] - „Брат (старший) купив машину” (собі)
兄に車を買ってもらった [ani ni kuruma-o katte moratta] (букв. „Від брата купівлю машини отримав”) - „Брат купив машину мені
兄に車を買ってあげた [ani ni kuruma-o katte ageta] (букв. „Братові купівлю машини дав”) - „Я купив машину братові

Частково ці форми заступають собою функції пасивного стану, який також існує в японській мові, але вживається дещо не так, про що останній – пункт.

10. Пасивний стан в японській мові вживається обмежено і здебільшого надає реченню емоційного забарвлення: відтінок досади, невдоволення тим, що сталося.
犬に足を噛まれた [inu ni ashi-o kamareta] - „Собака вкусив мене за ногу” (бля!)
弟にパソコンを壊された - [otouto ni pasokon-o kowasareta] - „Брат (молодший) поламав комп'ютер” (гівнюк малий!)

Ну от, в загальних рисах щось таке.

Резюмуючи: всім раджу вчити японську — вона офігенна! :)
ПосиланняВідповісти

Comments:
[User Picture]From: comrade_molotov
2011-05-17 12:15 pm (UTC)
ги
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-05-17 12:16 pm (UTC)
"Ги" - це не то слово :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: dubchack
2011-05-17 12:18 pm (UTC)
про лічильні слова дуже цікаво
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: ferike
2011-05-17 12:28 pm (UTC)
лінгвістові треба три роки, щоб пройти курс беґіннера? гарненька реклама для японської мови :)

Edited at 2011-05-17 12:28 (UTC)
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-05-17 12:30 pm (UTC)
Офігенна - не значить легка :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: yulkaa
2011-05-17 12:43 pm (UTC)
цікаво так :)
у мене з якогось там курсу, коли починалась друга іноземна, були на вибір німецька і японська. душа рвалась до японської, але розум цю боротьбу виграв. німецьку я не любила, нічого взагалі з неї не пам"ятаю. але тепер дивлюсь на японську і думаю - може б я її і нє асіліл :))))
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: cytrusova
2011-05-17 01:35 pm (UTC)
про пасивний стан не зрозуміла - це типу "я був вкушений собакою"?
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-05-17 01:37 pm (UTC)
Так, але саме з негативним емоційним зарядом. Якщо укушеному це в кайф, то він скаже через "morau" - "я отримав укус від собаки" :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: cytrusova
2011-05-17 01:42 pm (UTC)
згадався моновірш із "самвидаву.нет" -
neko - (яп.) кіт, кішка, коти, кішки, коти і кішки (в залежності від контексту)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-05-17 01:43 pm (UTC)
Чудесний вірш :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: otar
2011-05-17 01:56 pm (UTC)
капєц :)
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: olka_kvasolka
2011-05-17 02:00 pm (UTC)
ахрєнєть:)))
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: punk_floyd
2011-05-17 02:08 pm (UTC)
0. Вітаю!
1. Як ти до того звикнув і чи звикнув взагалі?
2. Чи не здається японська мова якоюсь штучною і недоробленою? Чи мислять вони в стилі (два ієрогліфи) "гавкати тварина" підійти до (два ієрогліфи)"володіти людина" (а українською буде "собака підійшов до хазяїна")?
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-05-17 02:14 pm (UTC)
1. Звикаю, тому вже можу так аналічтично до всього підійти.
2. Те, що ти написав, більше схоже на китайську. Японська більш гнучка в плані морфології, в ній зв'язки і взаємовідносини членів речення більш очевидні, хоча й, з точки зору європейських мов, значно більш спрощені.

Ти, напевно, не бачив мого старого "фантастичного" поста про японську систему письма :)
http://hector-von-kyiv.livejournal.com/471534.html
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: punk_floyd
2011-05-17 02:26 pm (UTC)
1. Але ти ж аналітично підходиш, а не інстинктивно розумієш :-)

2. Почитав пост.
Ще більш-ускладнило розуміння :-)

Згадалася знову ж таки книжка "Записки гайдзина", він там згадує свою аналітичну систематизацію ієрогліфів.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: punk_floyd
2011-05-17 02:14 pm (UTC)
А до ввічливої-принизливої форми дієслів дійшов?
Цитата з книжки Ричард Фейнман «Вы, конечно, шутите, мистер Фейнман!» про ввічливу форму. У "Записках гайдзина" теж було про таке.

Однажды учитель-японец объяснял мне слово «смотреть». «Итак, – сказал он. – Вы хотите сказать: «Можно мне посмотреть ваш сад?» Как Вы это скажете?»

Я составил предложение со словом, которое только что выучил.

– Нет, нет! – возразил он. – Когда Вы говорите кому-то: «Не желаете ли Вы посмотреть мой сад?», то Вы используете первое слово «смотреть». Но когда Вы хотите посмотреть сад другого человека, то Вы должны употребить другое слово для «смотреть», более вежливое.

«Не желаете ли взглянуть на мой садишко?» – вот что, по сути, Вы говорите в первом случае, но когда Вы хотите посмотреть сад другого человека, нужно сказать что-то вроде: «Могу ли я обозреть Ваш дивный сад?» Так что нужно использовать два разных слова.
Затем он дает мне еще одно предложение: «Вы идете в храм и хотите посмотреть на сады…»

Я составил предложение, на этот раз с вежливым словом «смотреть».

– Нет, нет! – сказал он. – В храме сады еще более изящные. Поэтому Вы должны сказать что-то вроде: «Могу ли я остановить свой взор на Ваших изысканнейших садах?».

Три или четыре разных слова для того, чтобы выразить одно желание, потому что, когда я делаю это, это жалко; но когда это делаете Вы, это верх изящности.

Я изучал японский язык главным образом для того, чтобы общаться с учеными, и решил проверить, существует ли та же самая проблема в их среде.

На следующий день, придя в институт, я спросил у ребят, которые были в кабинете:
– Как сказать по-японски: «Я решаю уравнение Дирака»? Они сказали: так-то и так-то.
– Отлично. Теперь я хочу сказать: «Не могли бы Вы решить уравнение Дирака?» – как я должен это сказать?
– Ну, нужно использовать другое слово для «решить», – ответили они.
– Но почему? – возмутился я. – Когда я решаю его, я, черт побери, делаю то же самое, что и Вы, когда решаете его!
– Ну, да, но слово нужно другое – более вежливое.
Я сдался. Я решил, что этот язык не для меня и перестал изучать его.
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-05-17 02:17 pm (UTC)
Дійшов, звичайно, але це окрема тема, на яку можна написати разів у десять більше.
Непогано в цьому уривку вона проілюстрована, зхоча й дещо "комедизовано" :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: punk_floyd
2011-05-17 02:30 pm (UTC)
Ок, тоді в тему до наступного поста ще комедізований уривок із гайдзінів
http://www.flibusta.net/b/204652/read

— Не помню. Вчера был банкет, пришел какой-то мистер Судзуки. Мы с ним выпили, разговорились. Короче, там есть баня, которой заведует его лучший друг. Вот телефон. Только он сказал, что разговаривать надо очень вежливо.

— Ха! — сказал я. — «Очень вежливо»… Да вы понимаете, что это такое — разговаривать по-японски очень вежливо? По-марсиански легче разговаривать, чем по-японски очень вежливо…

— Я понимаю. Он тоже так сказал. Он даже написал на отдельной бумажке все слова, которые надо в телефон говорить. Но ты сам понимаешь: банкет, спиртное, тыры-пыры… В общем, потерял я эту бумажку. Вся надежда теперь на тебя.

— Ну-ну…

— А в чем, собственно, трудность? — поинтересовался Владлен Эдисонович. — Неужели это настолько серьезный бит оф проблем?

— Видите ли, — сказал я, — это трудность субъективного толка. Мне крайне редко приходится разговаривать очень вежливо. В повседневной жизни это не так необходимо, поэтому практики почти нет. А практика нужна, поскольку очень уж все сложно. Понимаете, в учтивой речи следует изо всех сил принижать себя и всё, относящееся к себе. А собеседника и всё, относящееся к нему, надо изо всех сил возвышать. Требование логичное — но беда в том, что все эти принижения и возвышения осуществляются сугубо грамматическими средствами. Существуют такие специальные глагольные формы — отдельно для себя и для собеседника. Сами по себе они ничего не значат, поэтому в разговоре их легко перепутать. Возвысить себя и принизить собеседника. А это не дай бог. Это оскорбление. Иностранцам вообще не рекомендуют говорить очень вежливо — от греха подальше.

— Вадичек! — сказал Рауль Абрамович. — Это все очень интересно. Но нам не надо про глагольные формы. Нам надо в баню. Я понимаю, это сложнее, чем с девушками любезничать — но ведь и практика будет, не так ли?

— Хорошо, давайте телефон.

— Вот. Я тебе его даже сам наберу. Короче: мы все, сколько нас тут есть, хотим пойти к ним в баню. Сегодня днем, часа в четыре.

Раздался длинный гудок, и вслед за ним мужской голос:

— Моси-моси!

— Здравствуйте, — сказал я.

— Здравствуйте, — ответил голос.

Я сжал трубку и мобилизовался.

— Вас беспокоит негодный сотрудник университета.

— Хай! — сказала трубка. «Хай», мы вас поняли, продолжайте.

— Меня зовут Лишайников.

— Хай!

— Я негодный друг господина Судзуки.

— Хай!

— Мне кажется, что я хотел бы посетить вашу достойную баню. С моими негодными друзьями.

— Хай! — сказала трубка. — А сколько достойных господ соизволит посетить нашу негодную баню?

— Вашу достойную баню, — сказал я, — соизволит посетить три негодных человека.

— Вадичек! — вмешался Рауль Абрамович. — Ты почему три пальца отогнул? Нас четверо!

— Минуточку! — я зажал трубку ладонью. — А кто четвертый?

— Ты, конечно!

— Почему я? Я не собирался…

— А как без тебя? Вдруг они будут что-нибудь говорить?

— Простите пожалуйста, — сказал я в трубку. — У меня нет слов, чтобы передать, как мне неловко — но тут у нас появился еще один негодный человек. И он тоже хочет в вашу негодную баню.

Через секунду я осознал, какую страшную вещь вымолвил.

— Ой! — спина у меня похолодела. — Я перепутал! Я имел в виду: «достойную баню». Наш негодный человек хочет к вам в достойную баню!..

Трубка молчала.

— Накрылось! — шепнул я профессору. — С грамматикой облажался, теперь ничего не выйдет. Зачем вы меня перебили?

Рауль Абрамович виновато разводил руками.

— Моси-моси! — сказала вдруг трубка.

— Моси-моси! — отозвался я.

— Значит, пожалует четыре достойных гостя?

— Совершенно верно.

— А когда это произойдет?

— Сегодня в четыре часа.

— Понятно. Будем с нетерпением ждать.

— Спасибо. Мы пожалуем.

— Всего доброго.

— До свиданья.

Я уронил трубку и рухнул в кресло.

— Все нормально. Они нас ждут.

Ученые профессора тряслись от смеха.

— Что случилось? — спросил я.

— Ничего, ничего, — сказал Владлен Эдисонович. — Это очень кул, что вы спикаете по-джапанизски. Просто было забавно наблюдать, как вы все время кланяетесь. Ведь по телефону этого не видно…

— Привычка, — хмуро сказал я, вытирая со лба капельки пота.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-05-17 02:35 pm (UTC)
Клас :) І що характерно, все правда :)

Хоча один мій однокашник із курсів спілкується з 50-річним японцем, так той казав, що за все життя йому вживати "кейґо" (так називається оцей суперввічливий регістр мовлення) доводилося рівно 1 (один) раз: на аудієнції в президента фірми під час прийому на роботу :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: qermit
2011-05-17 02:17 pm (UTC)
до п.7: а чи є якась спеціальна форма для аналогу нашого дієприкметника?

п.8 свідчить про жорстку систему виховання, яка закарбована навіть на рівні граматики :)
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-05-17 02:22 pm (UTC)
Є дієприкметники, а також є складна (це, мабуть, найважчий параграф японської граматики) система побудови конструкцій типу "двері відченені", "картина повішена" (там хитро дуже розподіляються дієслова "бути" (aru/iru) в залежності від того, чи ця дія виконується кимось над предметом, чи вона (умовно кажучи) виконується предметом над самим собою) :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: qermit
2011-05-17 02:26 pm (UTC)
то напевно створює унікальні смислові нюанси, парадокси та гру слів :) уявляю що то ціла прірва щастя для перекладача :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: ksani
2011-05-17 05:16 pm (UTC)
з "сан" зрозуміло, а коли до імені чи прізвища додають "кун" - це шо?
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-05-17 09:00 pm (UTC)
Звертатися до людини просто на ім'я чи прізвище вважається негарним. Існує кілька суфіксів звертання, вибір кожного з яких залежить від статусу та типу стосунків між адресатом і адресантом. На "-кун" можуть звертатися до молодшого члена родини, учитель до учня в школі, близькі друзі між собою. Суфікс переважно хлоп'ячо-чоловічий (але не винятково).
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: punk_floyd
2011-05-18 08:05 am (UTC)
О, тепер зрозуміло, чого зловживають суфіксами "-тян", "-кун" на http://lurkmore.ru/
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-05-18 08:20 am (UTC)
Ну власне :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: 22he_travnya
2011-06-03 02:04 am (UTC)
Чи багато у японській граматичних винятків?
Типу неправильних дієслів (або чілдрен замість чайлдс) у англійській?
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-06-03 07:23 am (UTC)
Фактично немає. Є два нерегулярних дієслова, які через свою нерегулярність виділені в особливий тип відмінювання. І один нерегулярний прикметник. Нібито все.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: 22he_travnya
2011-06-12 10:30 pm (UTC)
Дякую, а що це за два дієслова і приметник?
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2011-06-13 04:47 am (UTC)
kuru - приходити
suru - робити
ii - хороший
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: 22he_travnya
2011-06-13 05:01 am (UTC)
Ага, як очікувалося - вельми частовживані слова.
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: sagitta145
2011-08-04 08:36 am (UTC)
Дякую за цікавий допис! :)

Сама китайську вивчаю останнім часом, тому було дуже весело порівнювати курйози ^^
Наприклад, у китайській також є ці measure words — "лічильні слова", тільки їх, підозрюю, кілька сотень... Мій найбільший жах після тонів: постійно забуваю їх і плутаю :) Вони просто якось не дуже чітко визначені... Скажімо, для плоских предметів використовується 片, але для листка паперу буде 張, для книги — 本 і так далі...

Загалом, чим далі вчу китайську, тим далі розумію, що вона насправді неймовірна легка, набагато легше української чи російської, і тим більше вона мені подобається. Думаю, з японською ситуація схожа ;)
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: trill_i_poot
2013-01-14 01:03 pm (UTC)
який шікарний пост!

Гено, мо б ви мене зафрендили?))
(Відповісти) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2013-01-14 01:10 pm (UTC)
Та без проблем, тільки толку в цьому мало, бо я сюди вже давно не пишу :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2013-01-14 01:20 pm (UTC)
А оце бачив? http://hector-von-kyiv.livejournal.com/471534.html
Це взагалі мій шедевр, яким я дуже пишаюся :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: trill_i_poot
2013-01-14 01:44 pm (UTC)
да, бачив. і тоже щітаю шо шедевр.
а наконт писати - то я теж пишу рідко, прсото зайшов чось читаючи отара сюда, а тут я не зафренджений))) а тоді читаю читаю цей жеже і понімаю шо стрічка трансформірується на ходу, бачу, підзамочні пости повилазили гггг думаю магія
(Відповісти) (Parent) (Thread)
[User Picture]From: hector_von_kyiv
2013-01-14 01:46 pm (UTC)
Ну так, я десь два останніх роки писав майже виключно під замок :)
(Відповісти) (Parent) (Thread)